Продовжуючи тему Шевченка хотілося б викласти на сторінках цього блогу вірш мого хорошого приятеля Володимира Віхляєва — одного з найвідоміших і найкращих молодих поетів Запорізького краю.

КОД ШЕВЧЕНКА


Комусь потрібен „Код да Вінчі”,
мені - Шевченка заповітний код -
код України, введений у Вічність
під назвою сміливою - „Народ”

(хай безталанний:
син і рідний брат
для нього я. І українець кожен.
І як батьків не можна обирать -
я кращого вже вибрати не зможу).

Хоч подалось і щастя в жебраки,
і ребрами моя хатина світить.
Із „Кобзаря” як пташка із руки
збиратиму я зерня заповітне -

код України - генетичний код -
Шевченком код записаний у Вічність
під назвою сміливою - „Народ”,
якому цікавіший „Код да Вінчі”.